У кожної долі є дороги в полі,
Свої лабіринти до головної мети.
Огядають небо, як сивочолі тополі,
І мріють до щастя неодмінно дійти.
У кожної долі є межі світу,
Свої стежини і коло вітрів.
Їм світить сонце в зеніті,
Тривожить неосяжна велич віків.
У кожної долі є свої портрети,
Захованих серед потертих листів.
Зранені ноги й окрилені злети,
І багато незвіданих, темних кутів.
У кожної долі є своє горнило,
Що гартує долю з колючих вінків.
Які поет викладає синім чорнилом,
В чудових куплетах віршів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841934
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2019
автор: Віктор Варварич