Моє серце до тебе горнеться...
Та якби ти те тільки знав!
Над душею щось знову хмариться -
Назріває гучна гроза!
Обійми мене, чуєш, лячно...
Я у темряві очі сховаю.
Та крізь неї тебе я бачу.
Я тебе , як ніхто, відчуваю.
Я ховаю гучні слова ,
Замість того, щоб всіх голосніше!
Так за прОсто... Взаємна біда -
Відпускати своїх найрідніших.
Я тікаю, біжу, озираючись,
Чи від світу, чи, може, від себе?
Ти мене лікував обіймаючи.
Розвиднялося знов мені й небо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841789
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2019
автор: Юлія Ганненко