Яку тобі ? Он ту, що співає ?
Чи ту, що весела дуже?
Вона тобі сміхом у мить заграє,
Чи може он ту байдужу?
Може ти хочеш холодну і злу ?
Ні. Ну то може сердиту?
Глянь, на поличці сховала одну
Мріями оповиту.
Така не цікавить!? А хочеш скажену,
З очима як у левиці?
Хочеш дурненьку чи може вчену?
Яка ж тобі знадобиться?
Хочеш щасливу сьогодні? Ні?
А ту, що в кутку захована?
Вона загадкова, наначе ввісні,
Вся така зачарована.
Ні... Ти такої не прагнеш давно!?
Набридли такі і не в моді!?
Ти хочеш таку, як червоне вино ,
Щоб завжди була принагоді.
Ходімо, поглянеш у іншу кімнату
Їх там назбиралось чимало.
Хочеш гарненьку таку як на свято,
Щоб пристрасті не бракувало ?
Кажеш, що хочеш таку, щоб терпіла
Щоб не рвалАсь на свободу
Як тобі та, що вже трохи сп'яніла ?
Тільки поглянь на вроду...
Внизу не шукай, бо ті прагнуть ласки
Ось тобі пристрасті жар ...
Люди, мов іграшки. Люди, мов маски ...
Люди, немов товар...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841731
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2019
автор: Анна Януш