Когось за щось любити – надто просто.
А спробуй полюбити ти за все.
Що інколи, буваю надсерйозна,
і не люблю прощань понад усе.
Що так люблю дивитися на зорі.
За каву, що люблю, за посмішку мою.
За те, що вперта інколи та не типова,
що часто запитання задаю.
За те, що сліз, коли я плачу – не ховаю.
За те, що втратити тебе не хочу - правда це.
За те, що у душі своїй плекаю щось особливе, і, не кожному про все…
За що мене любити?
Може просто за те, що я є я? І більш – ніяк?
Любити ЗА щось – надто вже є просто.
А ти – люби за все. Любов – маяк.
( інтерпретація на вірш з інтернету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2019
автор: Tanita N