Чому ж усі ці вірші нікому не потрібні?
І я немов непотріб лежу собі на дні...
Спустошені зіниці прості і жалюгідні,
Однаково веселі й однаково сумні.
Мене їдять акули, медузи і кальмари.
Розірвані шматочки літають по воді.
Обкусаного серця притишені удари
Відбилися від тиші й застигли в холоді.
...
Кістки таки розбились,
Горять кохані зорі.
Ми знову залишились,
Тону в своєму морі...
01.07.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841675
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2019
автор: Моряк