До останнього подиху я з тобою,
До останньої щасливої миті.
Кожен раз ми ділились журбою,
Дні щасливі теж разом прожиті.
Я з тобою до пісні останньої,
Разом співаної, тому й дорогої,
Колись ніжної, колись фатальної,
Колись сонячної, колись нічної.
Пригадай, не згуби у буденності
Діамантів теплих емоцій.
Коли любиш, не ждеш взаємностей,
Коли любиш, не міряєш порцій.
Наче пташка у клітку посаджена,
Чуєш? Серце у грудях тріпоче.
Ти щасливий, я – розраджена,
Хай здійсниться слово пророче.
Бо з тобою я до останнього подиху,
До найпершого розставання.
Як прожити без теплого дотику?
Мабуть, це і зовуть коханням
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841599
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2019
автор: Волинянка