Я хочу так! Я буду ще щаслива!



Життя  свого  втамовуючи  спрагу,
По  бездоріжжю  мрій  своїх  іду,
Відновлюючи  серця  рівновагу,
Надією    зап’ю  свою    біду.
Яке  ж  воно  крихке  жіноче  щастя,
В  руках  байдужих  крила  опуска…
 А  віра  до  останнього  причастя,
Промінчик  світла  в  темряві  шука.                                                                                                                                                                                        
Біжить  життя,  спішать  нестримні  роки,
В  галопі  дикім  пробігають  дні.
Все  менш  доріг,  і  все  коротші  кроки
Які  здолати  в  цім  житті  мені….
Давно  не  юна,  а  чекаю  дива.
Я  вірю,  знаю    -  все  це  не  дарма.
Я  хочу  так!  Я  буду  ще  щаслива,
Бо  з  юних  літ  живе  в  душі  весна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841588
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2019
автор: Наталка Долинська