Місто - бджолиний вулик, а люди, немов бджолярі.
Поїзд, метро, автóбуси вéртяться аж до зорі.
Поки ще вперті хмари, сонце тримають за чуба,
Встигнути, ще б зібрати меду, хоча би з два пуда.
Труд - в стільникáх медових, з пóту квітóк - по краплині...
Ловлю щасливий погляд, в кожного - ду’мки орлині.
Люди, мов закодовані, мрії по кругу водять,
Вчора була весна, а нині сніги хороводять.
Весь календар зачерканий, тикаю пальцем в дату,
Ранок втікає у вечір - знову ховаюсь в хату.
Наче би і не жúла, щастя з-під ніг утікало?!..
Жінко роками зморена, маєш на себе право.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841568
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2019
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА