1. Ух, буланий кінь із гривою,
Тоном, наче пе́ра ворона...
Козака несе з надривами,
Стукотить підковами.
По степу́, що кров усотує
Сі́чі завше непохильної,
Путь до бійки геть витоптує –
Бійки божевільної.
А круки вже тлін завбачили, –
З неба ненаситно дивляться,
В полину́ місця позначили,
Де вони пожи́вляться
Приспів:
Ой, шаблі́ дзвенять,
Вогняні пучки летять,
Хто й за ко́го тут в нищівні́м бою?
Козаченько ж січ заступа свою!!!
2. А Дніпро вирує хвилями,
Наче кінь скажений, дибиться,
Берег точе із зусиллями,
З бурею не мириться...
Ой, ти доле, січчю зранена,
Чи поляжеш тут покривлена?
Чи в курінь верне́шся славлена,
Успіхом окрилена?..
На буланому поскачете
По степах помі́ж могилами...
Над загиблими поплачете,
Та збере́тесь силами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841547
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2019
автор: Юрій Шибинський