Я тоді серед ночі
Цілував твої очі,
Зорі з неба дивились
І мовчали вгорі.
Солов’ї заливались
Ми неначе прощались.
Коли все замовкало
При ранковій зорі.
От би час повернути
Хіба міг я збагнути,
Що тоді в нашу юність
Все піде в тарари…
Посміхалися зорі,
Хмари-хвилі по морі,
Від нас Місяць ховали
І у далі пливли.
Я ті дні і понині
Бережу, як святиню.
Неповторні, найкращі,
Що були у житті.
Наче знову з тобою,
Чую звуки прибою,
І пригадую ночі
В штормі тих почуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2019
автор: Віталій Назарук