Незбагненні миті кохання

Чудові  миті  ти  переживала,
Мене  голубила,  ласкала.
Зі  мною  цвіт  папороті  шукала,  
Своє  кохання  мені  ти  віддала.
Моя  ти  квіточко  неземна.
В  житті  ти  зуміла  закохатись,  
Любила  ніжно  обійматись.
Жагучим  полум'ям  спопеляла,
До  любові  мене  ти  закликала.
Красива  панянка  в  тобі  є,
Любов  і  щастя  в  тобі  цвіте.  
А  з  часом  приходить  прозріння,
Втікає  як  найдалі  сумління.
З  пам'яті  кохання  не  зітреш,
З  ним  посивієш,  світи  пройдеш.  
Життя,  як  море  неозоре,
Біжить,  як  перекотиполе.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841508
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2019
автор: Віктор Варварич