Нелегкий шлях життям своїм пройшла,
Незавжди шкодувала мене доля.
Надія в серці у моїм жила,
У справах викарбовувалась воля.
Життя нераз давало свій урок,
Випробувало часто так пекельно.
Я йшла вперед, робила сміло крок,
Бож на землі живу цій недаремно.
Фізичний біль так часто дошкуляв,
На нього я уваги незвертала.
Що я пройшла... Ніхто й неуявляв,
Лише моя душа про все це знала.
Я вірила. Що все ж наступить час,
І біль відступить, згине десь далеко.
Я посміхнуся з радістю до вас
І крила розгорну, як той лелека...
Душа моя із мріями була,
Як прокидалась, як лягала спати.
Думки свої спивала з джерела,
Любити вміла, вміла і кохати.
Людей стрічала різних на шляху,
Та кожен раз хотілося творити.
У моїм серці небуло страху,
Бо кращого нема, як в світі жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841479
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)