ПИШНИЙ КРАЙ

Мій  край,мій  край-дивлюсь  на  твою  пишноту,
і  кожен  раз  сильніше  закохуюсь  у  твою  красоту.
Могучі  гори  та  ліси  зелені-  море  створили,
до  них  домалювали,ще  красу  могучі  полонини.

Я  кожен  раз  закохуюсь  у  тебе  по  новому,
я  кожен  раз  беру  тебе  сильніше  в  душу  свою.
Гучні  слова,картини,  пісні    й  вірші-
 не  можуть  описать,тебе  мій  краю  у  житті.

Сміття  скидають  і  хоч  гуде  бензопіла-
але  я  вірю  ти    вічний  і  вічна  є  твоя  краса.
Ти  тут-ти  у  душі  один  у  нас  є  ти,
ми  Закарпатці  всі,у  захваті  від  твоєї  красоти.

Ще  дітлахом  я  бігав  босим  по  росі,
я  не  несприймав,що  я  живу  в    такій  красі.
Але  тепер  коли  вже  сріблом  волоси  покриті,
я  хочу  щоб  це  зрозуміли  мої  маленькі  діти.

Це  Закарпаття-край,що  даний  для  життя,
і  хай  цінують  це  дорослі  і  маленька  дітлашня.
В  душі  цей  край,тільки  потрібно  зрозуміти,
що  це  твоє,тут  батьки  і  головне  тут  будуть  жити  діти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841400
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2019
автор: Бабич