Не бійся йти за мрією своєю

Не  бійся  йти  за  мрією  своєю,
Якщо  вона  так  ясно  сяє,  як  зоря,
Якщо  чуття,  що  має  буть  твоєю,
І  задля  неї  ладен  переплить  моря.

Навіть  якщо  здається  неможливою,
Малою  і  водночас  неосяжною,
Серйозною  і  в  той  же  час  грайливою,
Близькою  і  водночас  недосяжною.

Не  бійся  рвать  за  мрією  своєю,
Ширять  в  небесній  безвісті,  мов  птах,
Так  високо  й  спокійно  над  землею,
Не  забивай  в  глуху  стіну,  як  цвях.

Навіть  якщо  одні,  більшість  чи  майже  всі  довкола  проти,
І  губишся  в  безмежжі  протиріч,
І  зважуєш:  бажання  чи  обов'язок  ‒  всі  «за»  і  «проти».
Так  було  з  багатьма  впродовж  сторіч.

Не  бійся,  линь  за  мрією  своєю,
Навіть  якщо  спочатку  носишся,  хлюпочеш
Із  зовсім  невеличкою  платнею,
Але  її  так  сильно  оживити  хочеш.

Навіть  якщо  здається:  все  даремно.
І  думаєш:  «Чи  правильний  це  шлях?
Можливо,  що  роблю  усе  нікчемно?».
Навіть  якщо  здається:  зносить  дах.

Не  бійся,  руш  за  мрією  своєю
Все  далі,  вище,  швидше,  яскравіше,  якісніше,  краще,
Боротися  з  підступною  змією
І  слухать  шепотіння  серця,  не  людей  ‒  а  не  інакше.

Навіть  якщо  нічого  спершу  не  виходить  ‒
На  ключ  важкий,  тугий  душі  не  замикай.
Навіть  якщо  здається:  пусто  час  проходить,
Ти  різних  способів,  доріг,  звучань  шукай.

Не  бійся,  будь  із  мрією  своєю,
Не  забувай  через  невдачі,  а  бери  іще  реванш,
Не  скручуй  незворушною  бронею.
Можливо,  гірко  шкодуватимеш,  якщо  прострочиш  шанс.

Бо  мить  ця  віє  так  прозоро  і  водночас  мутно,
Так  звично  і  водночас  винятково,
Десь  сміється  веселково,  а  десь  ридає  смутно
І  не  дана  нікому  випадково.

Не  бійся  мчать  за  мрією  своєю.
Нехай  її  спогляне  цілий  світ.
Орудуй  правдою,  а  не  брехнею.
Нехай  не  сохне,  як  чарівний  цвіт.

Не  знатимеш,  чи  цікава  й  чи  корисна  ця  твоя  ідея,
Якщо  не  спробуєш  розворушить  хоча  б  один,  єдиний  раз.
Нехай  вона  лиш  пишно  квітне,  неначе  ніжна  орхідея.
Все  ж  краще  поринути  у  неї,  аніж  виконувать  наказ.

Не  бійся  жить  із  мрією  своєю.
Намагайся  не  розколюватись  та  не  обирати
Між  прагненням  шаленим  та  сім'єю,
І  те,  і  інше  завзято  й  гармонійно  розвивати.

Хоча  й  буває  досить  складно,
І  все  проблеми  розкидають,
І  нерви  трусять  безпощадно
І  все  на  потім  відкидають.

Не  бійся  мліть  за  мрією  своєю,
Якщо  вона  так  ясно  сяє,  мов  зоря,
Якщо  чуття,  що  має  стать  твоєю,
І  задля  неї  здатна  переплить  моря.

                                                                                                                                                                                                                                                                                     31.03.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841382
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.07.2019
автор: Оля Тимошенко