Неба мало, лиш блакить із річки ,
Змійкою снується угорі,
Стіни по боках – стрункі смерічки,
То вдяглися гори в киптарі.
Все шумить, плескоче і гукає -
То потоки шепчуть по струмках,
Легінь-вітер у лісах блукає,
Наче спогад давній у думках.
Пахнуть щастям трави у покосі,
І дурманить ароматний мед,
Як в Карпатах не були ще й досі -
То збирайтесь, швидше, і вперед!
09.07.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841373
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.07.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч