Вітер, хвилі, чайка…

Вітер  віє  щось  шепоче
Зупинятися  не  хоче,
Дуже  швидко  відлітає,
Говорити  не  встигає.
Хвилі  також  не  мовчать
Без  перерви  гомонять.
Неможливо  розібрати
Що  так  хочуть  розказати,
Бо  говорять  всі  одразу
Не  розчула  їх  ні  разу!
Чайка  в  небі  щось  кричала,
Її  мови  я  не  знала.
Та  від  цього  не  журба!
Я  на  світі  не  одна!
На  землі  є  повно  люду.
Спілкуватись  з  ними  буду!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2019
автор: Зелений Гай