НАШ САД

Знову  заштормила  кров  у  жилах,
Наче  натягнулася  струна.
І  готові  до  польоту  крила,
Ніби  повернулася  весна.

Сонячне  проміння,  взявши  ноти,
Виграє  у  виблиску  очей.
Небеса  у  вишині  навпроти,
Горнуть  білі  хмари  до  грудей.

Я  ж  уже  свої  розправив  крила,
Набираю  нову  висоту.
І  лечу,  де  ти  чекаєш,  мила,
Вітер  обганяю  на  льоту.

Потім  разом  двоє  попід  гаєм,
Ми  підемо  в  черешневий  сад,
Хай  у  ньому  солов’ї  співають
І  літа  вертаються  назад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2019
автор: Віталій Назарук