СОЛОДКИХ СНІВ

Солодких  снів,    гарної  ночі
Не  спатимеш  –  заходь,  я  буду  ждать.
Я  так  хочу  поглянуть  в  Твої  очі,
 Й  Тебе  при  цьому    поруч    відчувать.

Хочу  почуть,    як  стукає  серденько,
Згадать,  які  на  смак  Твої  вуста.
Хочеться  буть  з  Тобою…  так  близенько,
Таке  бажання  –  але  ж  дійсність  не  проста.

Моя  містинка  біля  Тебе  не  пустує,
Її  давно  вже  мабуть  інша  зайняла…
І  тільки  вітер  за  вікном  пустує.
В  мені  ж  самотність  знову  ожила.

Надіялась  –  байдужість  з  льодом  скресне.
І  почуття  з  полону  випустить  Зима.
А…ТЕ,      святе  і  бажане,    воскресне,
 Та  очевидно…  вже  його  нема.

Але  ж  було  і  це  мені  не  снилось,
Так  ніжно  й  трепетно  мене  Ти  обіймав.
Як  солодко  було  нам,    як  хотілось,  
Щоб  ранок  «нашу  нічку»  не  займав.

Бо  ще  ми  ласкою  не  захмеліли,
Боялись  мить  чарівну  відпускать.
Коли  тіла  наші      в  знемозі  мліли.
Й  нам  до  безпам»яті  хотілося  кохать.

Скільки  разів  Ти  звав  мене  своєю.
І  кожну  ніченьку  мене  хотів…
Аби  «…звивалась  у  Твоїх  руках  змією…»
Чому  ж  так  швидко  час  той  пролетів.

23.03.2019р    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841306
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2019
автор: Валентина Рубан