Раз довелося генералу
Потрапити на високий бал
І так його там накачали,
Що відключився генерал.
Його, готового в машині
Начальство в номер відвело.
Мундир замурзав і заслинив
Та ще і рвати почало.
Прокинувсь вранці іще п’яний
До туалету почвалав,
Деад’ютант ножем старанно
Закуску з кітеля здирав.
- Привіт, привіт, мій адю’танте,
Діла, як кажуть, на бакир?
Отак мені два лейтенанти
Перепаскудили мундир!
Зі мною п’яні цілувались
І почали, скоти, блювать.
Звичайно, їх арештували –
Я дав губи їм днів по п’ять.
- Їм треба більше було дати –
Ви ж не майор, а генерал.
Їх треба здати до дисбату.
Та що дисбат?! Під трибунал!
Судить їх, пане генерале!
Ці лейтенанти шпигуни –
Не тільки ж кітель заблювали,
Ще ж вам нагецали в штани!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841249
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 08.07.2019
автор: САВИЧ