У ніч на Купала збувається диво.
Вона ж бо чарівна, магічна…
То мало, що все кругом квітне красиво,
Цвітуть почуття в ній одвічні.
Ця нічна – ворожка, ця нічна – циганка.
Захоплює аж до світання.
Хто знайде собі у цю ніч забаганку.
А хтось – відшукає кохання.
Усе потопа в стоголосому хорі,
Мов… янголи з неба співають.
І щиро, мов в душу, вдивляються зорі.
Немов на долоні гадають.
Гойдається Місяць на хмарах поволі.
Всю ніч, аж до самого ранку.
Чарує, бентежить Царівну у полі,
Русалку в ставку, в лісі – Мавку.
І кличуть до себе, трави, кришталь – роси.
Не збитись думками б з дороги…
Розчісує тихо верба свої коси.
А мрії – ятрять до знемоги…
Така вона нічка – чарівна, магічна.
Купальська, вся сповнена дива.
Цвіте у душі якась святість одвічна,
Ця ніч таємнича й красива.
07.07.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841155
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: Валентина Рубан