У корону вклало сонце на ніч косу
І востаннє з ложа на світ білий косить,
Скостенілі плечі розправляють тіні
Й зусібіч зринають під дашок склепіння.
У гаю перезва. Оклики Купайла.
Червоніє грива буйного багаття.
Понесли в долонях хвилі долям тайни
Від дівчат, що мріють про весільні плаття.
Відпливли віночки в місячному сяйві.
Свічечки між квітів —в купелі зірниці.
Розтулила очі ніч трояндам чайним
Й розгулялась боса по м’якій костриці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841086
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: Valentyna_S