Липень у цвіті, літо в зеніті,-
Маківка року, полудень літа...
Місяць тепла, сонця і зрілості,
Жнивна пора зовсім без підлості...
Назв є багато, й кожна крилата,
І про це знають людей багато:
Він же і білень, та ще ж і косень,
І громовик він, а ще ж і пасень...
А ще він - страдник, а також жнивник,
І господарник, і ще й надійник,
Ще й накопичник, й заготівник,
А ще ж до всього ще й жартівник...
То припече, то вітром повіє,
Поллє дощем,градом укриє...
Після негоди лагідним буде,
Тепла і сонця додає людям...
Пишність природи...Літо в зеніті,
Щедрості повна вершина літа...
Липень чудовий, світиться киснем,
Тому й повітря дзвенить, як пісня...
Хоч вже не чутно: "Ку! Ку!" зозулі,
Та ще кокочуть курки-красулі...
То вітром віє, то десь гримить,
Має чим липень нас удивить...
Навстіж відкритий ще дім природи,
Сім днів на тиждень веде в походи...
Грибний сезон липень відкриває,
І по грибочки всіх запрошає...
Кажуть, що в липні: сонце на зиму,
Та ще у небі чисто й красиво...
В ньому ще літо в спеку гряде,
Тепла найбільше у ньому є...
Літо веселе, липень красивий,
Двері відкриті в ліс пречудовий...
То ж не вагайтесь час же не жде,
Хоч липень довгий, та все ж мине...
Отож бо літо нині в зеніті,
Є у нас повід жить і радіти...
Ми таємниці його пізнаєм,
В полудень літа ще й поспіваєм!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841062
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.07.2019
автор: геометрія