Ти пахнеш свіжістю тих вечорів урочих,
що після клопотів щоденних, мов сатин...
Ясніють щедрістю твої ласкаві очі...
Мій затишку! Ти в серці - не один!...
І згадками про осінь пахне літо...
Тепло її - не згарищ полини!
В обіймах стиглих не вмирають квіти...
А тихо сплять, спочивши до весни...
Мій затишку! Дощі - не перешкода...
А міст незримий поміж островів.
І хоч горять щоденні літа магми...
Щоб ти в мені ніколи не змалів!
05.07.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841055
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.07.2019
автор: Іванюк Ірина