Нас постійно розводить доля.
Ми з тобою занадто різні.
Чи то дома чи то в дорозі,
Ми постійно стрічаєм інших.
Візьмемо просту банальність
Ти як кішка, я як собака.
Тебе кличе море, Одеса, вірші
Мене ж, гори, книги та Львів.
Ми з тобою не мали зустрітись
Просто діючий вартовий заснув.
І коли треба було перевести стрілки
Він взяв й просто на все махнув.
От така от історія Роіл
По традиції про не ту любов.
Нас з тобою розводить доля,
Бо хтось зверху трохи заснув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2019
автор: P. S.