Як прокинусь уранці, ще з теплого ліжка,
Піднімуся тихенько, ступлю до вікна.
По підлозі ледь - чутно ступатимуть ніжки,
А із саду доноситься пісня дзвінка.
Вже прокинулось сонце і птахи щебечуть,
Свої грона розкинула горобина́.
Шовком падає шаль, що лежала на плечах,
Я без тебе в кімнаті сьогодні одна.
Це нічого коханий, тебе відчуваю,
Голос твій і обійми торкають мене.
Ти шепочеш на вушко кохаю... кохаю...
Б'ється серце у грудях моїх вогняне.
Усміхнуся і тихо промовлю думками,
Милий мій!Я назавжди лишилась твоя.
Споришевими вдвох помандруєм стежками,
Найдорожче для мене твоє лиш ім'я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840957
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)