Не так. Я знаю -- все тепер не так.
А доля пре й намотує, як жили
Мої і так не безкінечні сили
Й цілує у спустошені вуста
Мої від слів, що бУли правда як,
Мої думки, що знали більш, ніж треба,
Моєї сили у капкані ребер
І не приборканоі все ж ніяк.
Не так. Не знаю. Все тепер не так.
Старі дороги стоптані й порожні.
Хто марився у снах, як перехожі
В далеких і чужих мені містах.
Не тааааак. Із цим зриваю ніч -- Не так!
Як протидію -- дію проти сили,
Що долею так щільно обступила,
Як ще не взята мною висота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840797
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2019
автор: Маріанна Вдовиковська