розідрані зелені килими,
тернисті схови, що бояться світла,
останні подихи знесиленого вітру,
насичені гірким теплом дими_
>
до часу спантеличені рої,
армовані порожні домовини,
протравлені похилі врожаї,
шляхів за край спороховілі згини_
>
скуйовджені важкі перини хмар,
байдужим поглядом зневажені пейзажі,
розбовтані палітри камуфляжні
прозорі тіні зморених примар_
>
серед старих дерев гущавини
ворони заскрипіли отче_наші,
б’є мозку корковину рими шашіль,
згущаються складні напівтони_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840705
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.07.2019
автор: Ки Ба 1