Не лізь в очі, принадо, бо не бачу саду…

*      *      *


Не  лізь  в  очі,  принадо,
бо  не  бачу  саду
тільки  градус  набігає  —
у  вино  звертаю



Скільки  грон  я  накидаю!
Бог  такого  й  не  чекає
ціну  кращу  від  токаю
тихо  золотом  вертає



Як  я  видряпавсь  на  небо?
Світле  золото  скидаю!
Прийдіть,  душі  раді,  –
ми  Христові  виноградини

5.10.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840649
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 02.07.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович