коли ще терлися ліниво лежебоки
злягаючись то так, то навпаки,
коли ще змішували барви снів та соки
не далі відстані тремтячої руки_
>
коли ще вештали між них крилаті блазні,
підступно злизуючи щастя сліз ропу,
коли шептали cвідки богомазні
що саме той надибав саме ту_
>
вже виплітали хитрі стратагеми
в кошлатих хмарах заздрі лялькарі,
вже вигорали підступи едему,
вже падали синиці й журавлі_
>
у час написаний на крижаних скрижалях
напнулась й луснула якась тонка струна,
розпалося сукупне на деталі,
і нездоланна виросла стіна_
>
вона ошкірилась, неначе правду взріла,
він вдав що не помітив, але все ж
за мить якусь тим всім перехворіли
і стерли cором доказів з мереж_
>
тепер вони холодно - паралельні,
очищені і знову ласі зваб
стибають на засмалені пательні
під наглядом всезнаючих незграб_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840624
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.07.2019
автор: Ки Ба 1