Красивою ходою
по дрібному районному центру клятому
Ти йдеш, як сяюче сонце опівдні червневого дня.
І скільки вже клявся собі -
з цієї діри я нікого не хочу, й не знатиму,
А тут ти - квітка така... Ніжне таке пташеня...
А тут ти... І вже би не знати дороги в це місто-діру...
Та на́вколо тебе перетин стількох доріг,
До тебе все сходяться,
як в цьому містечку на круг -
Повітряних коридорів, залізниць... А найбільше - маршрутів морських.
Заткнути би в собі діру - ким завгодно. Ким лиш бачу.
Натя́гну для всіх них доверху губ сво́їх кути.
Для чого мені тепер-от
прив’язаність ця собача?
Для чого, власне, мені така непотрібна - ти?
Все ж, являєшся ти мені. Так несподівано, так благодатно,
Як учням являвся ще в сорок тих днів Ісус.
Яка ж ти прекрасна у цьому районному центрі клятому…
Радість із радостей… Спокусо ти із спокус…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2019
автор: Avsian