- не сприйми за образу холод леза в спині_
говорила_ бліда і твереза_
нині помсти повільна генеза
дочекалася врешті нагоди_
>
ця порода з погорди та вроди_
нервів збуждених напнуті струни_
на деревах – ворон різнотлуми,
в сірих трунах – жовч вікон без снів_
>
пам’ятаєш, були навесні
очі повні голодного щастя_
доки хтивий лялькар познущався
і до дна мозок зсушений виїв _
>
сивий іній лягає на вії,
темний радник, що був на плечі
щось воркоче, як юда месії,
і щезає в пласку далечінь_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840437
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.06.2019
автор: Ки Ба 1