[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kWHP_67Oo6c[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SsIt-ur6HH4[/youtube]
Невже він пішов і ще не вернувся,
Десь іншу знайшов й про тебе забувся,
Бо міг же тобі хоч раз подзвонити..
Як смів він тебе в тривозі лишити?!
Приспів:
Змирись, відпусти,
Нехай політає.
Змирись, відпусти,
Хоч серце кохає.
Хоч плаче душа
І вголос ридає..
Ти стала чужа
Й тебе не кохає.
Ти біля вікна всю ніч простояла,
В тривозі, сумна, його виглядала.
А місяць світив стежину із неба,
Та він не спішив – не бачив потреби.
Приспів:
Змирись, відпусти,
Нехай політає.
Змирись, відпусти,
Хоч серце кохає.
Хоч плаче душа
І вголос ридає..
Ти стала чужа
Й тебе не кохає.
А вранці роса упала на трави
І сум заховавсь в пахучі отави.
Нехай він іде й назад не вертає,
А з іншою він хай щастя не знає.
Приспів:
Змирись, відпусти,
Нехай політає.
Змирись, відпусти,
Хоч серце кохає.
Хоч плаче душа
І вголос ридає..
Ти стала чужа
Й тебе не кохає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2019
автор: Ольга Калина