У сімдесяті ми горя не знали,
Коньяк і шампанське літрами хлептали.
Зараз трудно, та в нас є вихід:
Глушим малясівку, дудлим бурячиху.
По малясівку махнем у Петрівку,
Купим бурячихи в баби Триндичихи,
А для відваги лигонемо браги,
Тягне в ліво-в право – лягаєм в канаву.
Ой, малясівко, ти ж лиха годино,
На закуску рукава, хліб та цибулина.
П’єм малясівку, кадимо махорку,
В животі гуркоче наче від касторки.
Люди кажуть:
- «Не пийте, бо вмрете!
З рота у вас запах як із туалета».
А ми як вріжем!
Аж синіють вуха,
А дихнем на діток –
Падають як мухи.
Ой, малісівко, що ж ти наробила?
Дихнув на дружину бідна аж завила.
Через запах жінки не приймають,
Виганяють до свиней, спимо по сараях.
Дудлим в лісі чи в полі під стогом,
Череп розриває, очі лізуть рогом.
Ой, малясівко, відьмо безпощадна,
Який тебе ідіот назвав «Шоколадна»?!
30.12.1992
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840314
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 28.06.2019
автор: САВИЧ