ВСЕ ТАКИ МАМА ПОВИННА ЗНАТИ…

                                     Причарувала  його  до  себе,
                                     і  вже    не  можу  жити  без  нього...
                                     Щодня  чекати  вечора  треба,
                                     щоб  знов  зустріти  милого  свого...

                                     Так  кожен  вечір  радо  стрічаю,
                                     і  до  вербички  йду  -  поспішаю...
                                     І  він  до  річки  теж  поспішає,
                                     бо  мені  вірно  давно  кохає...

                                     Та  його  мати  нам  заважає,
                                     іншу  невістку  собі  бажає...
                                     Інша  теж  гарна,та  ще  й  багата,
                                     має  машину  й  як  палац  хату...

                                     А  я  багатсвтва  зовсім  немаю,
                                     струнка,  висока,  гарно  співаю,
                                     і  чорні  брови,  й  личко  рожеве,
                                     мені  і  сонце    моргає  з  неба...

                                     Його  ж  матуся  щодня  вмовляє,
                                     каже  що  щастя  йому  бажає,
                                     й  що  він  щасливий  з  тією  буде,
                                     житиме  добре  й  мене  забуде...

                                     Та  мій  коханий  маму  не  слуха,
                                     жартує  -  буде  злая  свекруха...
                                     Мене  до  серця  він  пригортає,
                                     й  лише  зі  мною  жити  бажає...

                                     Каже  готовий  хоч  би  й  сьогодні,
                                     іти  до  загсу  лише  зі  мною...
                                     Удвох  лиш    підем,  щоб  розписатись,
                                     потім  весілля,  та  й  обвінчатись...

                                     А  мені  лячно  без  згоди  мами,
                                     та  щоб  і  рідні  всі  були  з  нами...
                                     все  таки  мама  повинна  знати,
                                     сина  й  невістку  теж  привітити...

                                     Не  знаю  як  він  вговорив  маму,
                                     прийшли    в  суботу  із  старостами...
                                     Мені  і  в  снах    таке  не  снилось,
                                     Вже  через  тиждень  ми  одружились...
                                     

                                     
                                     

                                     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2019
автор: геометрія