тьмяніла барвиста палітра,
рвав вітер розхристані вишні,
бажань дотліваючі скирти
роздмухував хтивий всевишній_
>
цей шепіт, дошкульніший крику,
нервова істерика мухи_
відлуння зворотнього ліку
хитає периметр задухи_
>
взаємно плекаючи відчай
лежали_ потупившись в стелю_
ліниво брехали про вічне
і попіл трусили в пастелі_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840175
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.06.2019
автор: Ки Ба 1