КОХАННЯ НЕ ВІДДАМ

Проходять  літа…  Щось  беруть,  щось  дарують,
А  серце  все  бачить,  а  серце  все  чує.
І  б’ється  у  клітці  кохання  весною,
Неначе  я  поруч,  неначе  з  тобою.

Роки  пролітають,  міняються  дати,
А  серце  ще  любить,  не  хоче  чекати.
І  б’ється  у  клітці  кохання  весною,
Неначе  я  поруч,  неначе  з  тобою.

Як  птахи  у  вирій  літа  відлітають,
А  ті,  що  лишились,  в  надії  чекають.
І  б’ється  у  клітці  кохання  весною,
Неначе  я  поруч,  неначе  з  тобою.

І  так  з  року  в  рік,    хоч  міняються  дати,
Ми  змушені  наше  кохання  чекати.
І  б’ється  у  клітці  кохання  весною,
Неначе  я  поруч,  неначе  з  тобою.

Хай  роки  летять,  хай  міняються  дати,
Не  можу  нікому  кохання  віддати.
Весна  ж  бо  для  того,  щоб  збити  оскому,
Кохання  свого  не  віддам  я  нікому.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2019
автор: Віталій Назарук