пейзажам сірим, знакам та хрестам,
сухим вустам, тримав з якими змову_
складай пошани_ спліну твого штам
розвіє вітер в лабіринтах знову_
>
в порожній, переродженій душі
замінено поламані паролі,
облич зустрічних кислі біляші
колючі очі жалять мимоволі_
>
до зламу літа, наче слиз медуз,
найдовші дні несуть яку за ліком
собі байдужу здобич мертвих муз,
що давиться застряглим в горлі криком_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840066
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2019
автор: Ки Ба 1