РАНОК

Соловей  піснями  ранок  зустрічає,
У  гаю  самотньо  зозуля  кує.
Сонце,  ген  з  -  за  лісу  радо  поспішає,
В  новий  день  надію  і  віру  додає.

У  росі  ранковій  квіти  ще  дрімають,
І  блищать  умиті  сріблом  спориші.
Ніби  ті  надії  –  хмаринки  блукають,
Мов  перебирають  струни  на  душі.

Несміло  сховався  у  яру  серпанок.
І  йому  напевно  уже  не  до  сну.
Все    скрізь  оживає,  бо  червневий  ранок
Подарує  радість…може  й  не  одну.

Всіх  пригостить  щиро  свіжою  росою,
І  теплом  зігріє  ранкова  блакить.
Зачарує  погляд  ніжною  красою,
Подарує  серцю  неповторну  мить.

25.06.2019  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840017
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2019
автор: Валентина Рубан