Поема
«Говоріть один одному
правду.»
Ап. Павло
Лиш – правду в серці
розпинали
Щоб ви у правді
себе знали,
ви слово це
не розпинали б
Якби ви радість
так як діти
в серці мали!
і ваші крильця душ
так тріпотіли б
й підлітали!..
то Богу б ви не досаждали...
то не коптіли б,
а
голубили ви небо...
зітхнуло б
із полегшеннями й Небо!
бо зараз знаєте –
все те, чого не треба!!
для раю – ви сиділи б в ямі
з червяками
і дякували! –
як це я із вами...
Бог ще з вами.
2
А ті недавні
якби знали –
то Славу Господа
не розпинали б!
І дякуйте, і дякуйте –
орлам і левам,
сичам і дрохвам
і дрібним птахам –
що вони небо
шиями і крилами тримали!!
бо розуми без богослів’я
впали
донизу,
щоб дриком догори
(як всі праві –
щоб світ ходив на голові!!)
весь світ так, як то є, тримали.
Більш світ чадить
бо що...
Небо і Бог не те вам відкривали б!
Чадить найбільше те,
що відкриттів від Неба
і не годне вже сприймати –
свавільні мислячі
гравці диявола – як доброхотні
супостати!!
і діти дивляться
у вічі татам
а їхні тати – що можуть сказати??
ідіть к дельфінам
і до царських левів йдіть –
бо ті беруться ще спасати...
та ж чує серцем
ще дитину – мати...
але смартфони в перший
клас – купляти!
нема дітей
в таких
є інститути – щоб від компів
відлучати!!!
а мати де?
а мати хто?
та безсердечна мати!
забудькуваті – що дітей
поклали попідтинню
земних жахів!
Птахів, Боже, – птахів!! –
й позцілювати, й цілувати –
не клік-гормонами
щоб очі й душі поклювати!!!
а мати – де?..
як? а є ж Божа Мати?!
чи ж не досить
Серце роздирати??
3
Стоять біля Хреста!
Осли! –
що це,
все одно, ніби Пилата Їй
пікетувати???
Ганебнії!!!
Слонам із Індії –
до вас примчати??
Впаде Китай?
Ні... безсердечнії,
хто серцем не зумів
прийняти...
І ви як протестанти –
ви відцуралися
Божої Матері...
серцем сприйняти?
це схотіли?
як давні іудеї
не схотіли...
аби
та матер’яльність лиш ...
І – надруковані вам
органи – у тіло??..
4
А перші
якби себе точно знали,
то Господа слави
не розіп’яли б ...
Завжди –
лиш правду
в серці розпинали!..
24.06.2019,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839959
Рубрика: Поема
дата надходження 25.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович