Сонце сідає

Ти  бачиш,  сонце  вже  сіда́є,
Рум’янцем  небо  багряни́ть.
Високо  жайвір  ще  співає,
А  поле  слухає,  мовчить.

На  полі  жито  достига́є,
До  сонця  тя́гнеться  увись.
І  від  землі  всю  міць  черпає,
Вже,  майже,  стигле  –  подивись.

Тут  вітер  бавиться  в  колоссі,
Знайшов  волошок  пелюстки́.
Неначе  неба  синю  просинь,
Гойдає  по́махом  руки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839914
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2019
автор: Ольга Калина