Раз Микита йшов на храм
На другу Пречисту:
Захотілося сто грам,
А як вийде – й триста.
Тут машина «от везе!»
З негром підлетіла,
Поруч Ніка-шимпанзе
В спідниці сиділа.
Сів Микита в задній ряд
В Ніки й почалося:
Все спідницю задира
В Микити під носом.
- Ніка! Годі, моя люба, -
Негр попереджає,
Але Ніка шкірить зуби,
Микиті моргає,
Ще й стриба як чортеня.
Тут не стерпів дядько:
- Ти чому це, стервеня,
Не слухаєш батька?!
Бо рука в нього тверда,
Як зніме спідницю,
Задере твого хвоста –
Облізуть сідниці!
[i]07.04.1991, «Янтар», Трускавець[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839866
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 24.06.2019
автор: САВИЧ