А ЛІТО НАГАДУЄ ПРО ТЕБЕ

А  ЛІТО  НАГАДУЄ  ПРО  ТЕБЕ
А  Літо,нагадує  про  тебе
Я  куди  ,ходжу...бачу  образ  твій.
Від  грози,-почорніло  небо...
Лл'є,холодний  дощ  ...туги  носій.
Вчора  ,долі  були  легато...
Нині,самотність  печаль  ,жура.
Падає,дощ  розлився  стакатто
Звучить,нота...мелодія  сумна.
холодний  вітер  огортає  плечі...
Я  ,за  тебе  ,за  себе  живу.
Курличуть,голоси  лелечі
Пером,витираютьз  очей  сльозу.
Звикаю,до  плаксивої  погоди
І  жити,без  сонечка  весни.
Невимовний  біль,душу  глоде...
Іду,у  літо...  шукаю,  твої  сліди.
Пам'ять,нагадує  про  тебе...
Цей  літній  дощ  ,що  в  душу  б'є.
тихі  вечори  зоряне  небо
Веде  ,під  лебединне  крило  твоє.
А  ще  ,так  далеко  до  зими
листя  зелене  під  ногами.
І  шумлять,  віттям  тихо  ясени
І  лікують,  душу  піснями.
Відлетів  ,голубом  вдалину...
де  вічна  зоряна  тишина.
Мені  ,залишив  печаль,  журбу
мінорну  ноту  ,пісні  слова.
М  .Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839730
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2019
автор: Чайківчанка