Я БЕЗ ТЕБЕ ВЧУСЯ ЖИТИ

А  Я  БЕЗ  ТЕБЕ  ВЧУСЯ  ЖИТИ
А  я,  без  тебе  вчуся  жити...
У  мріях,журавкою  літаю.
Життя  ,ще  раз  не  повторити
І  не  вірю,що  тебе  немає..
Я  не  можу,  твій  образ  забути
Ти  ,у  сні  снишся  ночами  мені.
втрачаємо,не  можемо  осягнути
Що  немає,  більш  рідних  на  землі.
Крутиться  ,земля...життя  триває
Я  додому  ,тебе  чекаю  ,жду.
Тануть  сніги.Зима  минає
Лелека,несе  сумну  весну.
Від  себе,  втікаю  в  нікуди...
Іду  ,мов  у  пустиню  Сахару.
холод,від  Антарктичної  мерзлоти
Ні  жива,ні  мертва  від  удару.
Живу  ,минулим  ...а  не  майбутнім
Літо  ,цвіте....на  душі  -зима.
І  лечу,увись  вітром  попутнім
Наді  мною  ,ллє  дощ.В  очах  сльоза.
Так  хочу  ,почути  голос  твій.
Щоб  по  -телефону  подзвонив.
Мовчить.Замовк  телефон  мій.
І  переглядаю,смс  що  залишив.
Я  ,несу  тобі  троянди  букет  
на  могилі,  запалюю  свічу.
У  вірші  ,нотую  цей  сюжет
Доземний  ,поклін  тобі  віддаю.
М  .Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839600
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2019
автор: Чайківчанка