…бо я удома

Заснув  ставок.  Здається,  і  не  дише.
Крильми  метелик-хіпі    захват  пише.
Старенькі  верби,  зовсім  посивілі,
Розшукують  даремно  долі  хвилі,
Однак,    вродливиць  дивних  бачать  лише.

Рогіз  в  циліндрі    чистім--  ні  пушинки  —
В  «завмри»  загрався.  Може,    на  квітинки
Він  задивився  білого  латаття
Або  калюжниць  у  жовтеньких  платтях…
Я  ж  спомини  збираю  по  крупинках.

Новий  місток  підставив  дужу  спину,
Мене  відводить  на  вузьку    стежину.
Ти  щезла,  стокілометрова  втомо,
Бо    я    удома.  Знову  в  себе  вдома.
Душею  й  серцем  врешті-решт  спочину.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839593
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Valentyna_S