розбита душа…

у  шафі  зігнулась  старенька  світлина,
облущились  стіни  і  рами  вікна,
легенько  гойднулась  руда  скатертина,
що  мирно  покоїлась  в  плямах  вина.
і  раптом  свічки  на  столі  загорілись,
запахло  жасмином  з  віконних  щилин,
почулись  розмови  і  люди  з'явились,
неначе  зійшли  із  пожухлих  світлин.
усе  гомоніло  у  ритмах  бурхливих,
наряди,  кольє,  діаманти  і  сміх...
багато  відвертих,  десятки  фальшивих,
та  всім  їм  хотілось  розваг  і  утіх.
тут  друзі,  тут  рідні,  тут  просто  знайомі,
вино  виноградне  і  келихів  дзвін,
неначе  весь  світ  у  маленькому  домі
ожив  і  вирує  між  цеглою  стін.
гарячим  повітрям  наповнився  простір,
що  солодко  пахне  життям  і  вином,
хтось  тут  залишився,  а  хтось  просто  в  гості...
вже  перші  сніжинки  летять  за  вікном...
хитається  в  холоді  кущик  жасмину,
свічки  в  порохах  на  комоді  стоять,
це  все  ожило  лиш  на  мить,  на  хвилину,
і  знов  голі  стіни  безжально  мовчать...
у  шафі  зігнулась  старенька  світлина
сховалась  кімната  в  листках  спориша,
вона,  мов  чиясь  непрожита  хвилина,
яку  так  плекає  розбита  душа...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839574
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Sukhovilova