Певно, немає нічого ідеального.
Усе має свої недоліки та переваги.
Все чинить, дає тиск відлуння формального.
А хтось таки прагне до точності та рівноваги.
Усе відносно нове, відносно старе
І має свої, визначені місця.
Цілісна система якусь деталь бере,
Щось згладжує чи скручує у кільця.
Хтось хоче стати ідеальним,
А хтось ‒ просто бути собою.
Хтось є дивним десь, ненормальним,
А хтось так бореться з собою.
Ідеал здається ‒ недосяжний
Чи його і справді ніде немає,
Сильний, таємничий, неосяжний.
І де його шукать, ніхто не знає.
Ідеал ‒ певно, на те й є ідеал, щоб до нього йти.
А хтось у чомусь так хоче його досягнути,
І через те без тям: куди йому чи їй треба дійти
І чи можна всі цікаві знання осягнути.
19.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839564
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.06.2019
автор: Оля Тимошенко