А ЗА СЕЛОМ ШУМЛЯТЬ ТОПОЛІ

А  ЗА  СЕЛОМ  ШУМЛЯТЬ  ТОПОЛІ
А  за  селом  ,шумлять  у  скорботі  тополі
Туди  ,витоптана  стежка  у  вічність  веде...
Там  шелестять  ,буйні  трави  у  полі
І  край  дороги  ,мати  з  війни  сина  жде.
В  граніті  ,стоїть  солдат  на  вічнім  посту
Він  ,у  мовчані  з  вітром  веде  розмову.
Під  відкритим  небом,в  спеку  в  грозу.
Ангел  ,обняв  як  мати...  співає  колискову.
І  З  світлини,споглядає  на  цей  білий  світ
І  так  ,хоче  розказати  людям  багато
Я  захищав,  Україну...  відлетів  ,у  політ.
Не  плач  ,не  рви  ,  мого  серця  моя  рідна  мати.
Він  ,впав  ,мамі  на  плечі  зеленим  листочком....
Важким  тягарем...в  душі,невимовний  біль...
Для  тебе  ,цвіла  весна...мій  сину  синочку?...
Плаче  ,  гірко  небо  і  сипле  на  рану  сіль.
А  нині,ти  зіркою  сяєш  із  хмар  в  тумані
І  став  ,героєм  України  в  пам'яті  навіки.
І  дивися  ,гордо  у  мамині  очі  кохані
І  на  могилі  ,зацвів  червоним  маком  з  роси.
О  ,не  плач  ,моя  матінко  з  очей  витри  сльозу?!...
Я  живий  ,вітром  охороняю  лани  у  полі
Я  голубом  ,прилечу  до  саду  ,у  сни  прийду...
Нахилю  ,вам  небо  у  холодні  дні  зимові.
М  Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839502
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Чайківчанка