Ти гойдаєш, як хвилі моря…

     Вітер  пахне  тобою…  А  це  вже  значить:
Буде  знов  хвилювання.  Можливо,  й  што́рми.
Ти  гойдаєш,  як  хвилі  моря,  ім'я  твоє  -  тим  паче.
Стараюсь  стояти  міцніше  на  краю  корми.  

Ти  гойдаєш,  як  море.  Своїми  синіми  хвилями  -  
Хвильками  твого  погляду.  Ніжно,  та  так  жорстоко.
Як  же  хочеться  знову  на  берег,  що  тягнеться  милями…
Насолоджуватись  прибоєм.  Дивитись  на  море  збоку.

Зайти  лиш  по  пояс  у  воду,  в  приємні  хвилі,
Щоб  пестили  ніжно,  погойдували  так  легко,
Щоб  більше  не  заливали  і  не  топили.
Щоб  знову  не  загубитись  в  морях  далеких.

Ти  гойдаєш,  як  хвилі  моря.  Хвилюєш,  аж  ціпенію.
З  дня  на  день  сподіваюсь  закінчення  одіссеї…
А  потім  знов  ненароком
                                             Втраплю  в  імені  твого  стихію,
Сподіваючись  знов  на  легкість  хвилі  твоєї.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839492
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2019
автор: Avsian