Моя душа, неначе сплав,
А ти вдаєш, що її знав.
Моя любов мене не хоче,
Малюю знову милі очі.
Моя свобода геть не вільна,
Кожна хвилина божевільна.
Моя самотність велилюдна,
Така прекрасна і паскудна.
Моє натхнення -- порожнеча,
Коли комусь потрібна втеча.
Моє життя біжить від смерті,
Що не кажіть, усі ми вперті.
Моє дитинство -- сміх і сльози,
Люблю, коли лунають грози.
Мій біль, коли усі вони мовчать,
Коли не знаю з чого їх почать.
Лише світанки -- це надія,
Останньою вмирає мрія.
На жаль, зомлію-таки першим тут.
Без мрій буденність просто бруд.
14.06.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839395
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2019
автор: Моряк