[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NQwCUtBwjN4[/youtube]
Спада на землю літнє надвечір"я,
Від спеки відпочине вже душа.
Знов пахощі залили все подвір"я,
Така пора мене так спокуша.
Давно мене чекає спіла вишня.
Он ягідки сховалися між віт.
Така знайома надвечірня тиша,
І знов думки зібралися в політ..
Та ні! сьогодні буде вам спочинок,
Спокійно біля мене посидіть.
Так хочу я краси напитися очима,
Коли вас запрошу, то прилетіть.
На запитання не чекаю відповідь.
І без бажань сумнівних і адрес.
Нехай краса тут ллється повінню,
Не треба завдавати серцю стрес.
Тут можна просто посидіти мовчки,
Не думати про те, чи так ти жив.
І не вести з душею суперечки:
Чому так Місяць в повені світив...
--------------------------------------
Натисніть на картинку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839328
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Н-А-Д-І-Я